Аушра Аугустинавічюте

Дуальна природа людини

Переваги типології К.Г.Юнга

Про одну з переваг ми вже говорили. Це - структурний підхід. Крім того, автор класифікує здорових, а не хворих людей, тому використовує не такі неприємні назви, як інші (табл.3). За його назвами не психічні відхилення, а найсильніші сторони психіки людини, що називаються автором психічними функціями. Основні функції - це здібності людини з особливим умінням розбиратися у певних аспектах світу. Ми будемо називати ці функції елементами інформаційного метаболізму людини.

На жаль назви К.Г.Юнга нам теж не дуже підходять. Тому те, що він умовно називав мисленнями, ми умовно назвемо логікою, те, що він називав емоціями, - етикою. Не будемо стверджувати, що наші назви ідеальні і що в майбутньому не вийде підібрати нічого більш підходящого, але вони більш точні, ніж юнгівські. Наприклад, коли К.Г.Юнг протиставить мислячі типи емоційним, складається враження, що перші "мислять", а другі "живуть емоціями". Насправді ж вони всі мислять, тільки мислять про різне: перші про об'єктивне, другі про суб'єктивне в навколишньому світі. Тому, якщо ми про цих останніх говоримо: "у цих людей переважно етичне мислення", це не звучатиме як нісенітниця, наче б ми сказали "у цих людей переважно емоційне мислення". Люди з "етичним" мисленням - схильні оцінювати та судити навколишній світ з точки зору етичності-неетичності стосунків та вчинків. Людей з "логічним" мисленням як правило цікавить логічнність-нелогічність відносин та вчинків. Отже, з одного боку, ми залишилися з принципом К.Г.Юнга будувати назви, спираючись на найбільш розвинені сторони психіки людини, а з іншого боку ці назви трохи змінили. Тому замість юнгівських: мислення, емоції, сенсорика, інтуїція з'явилися: логіка, етика, сенсорика, інтуїція

Друга поправка, яку нам довелося внести - здвоєння назв. І сам Юнг стверджував, і ми на своїй практиці переконалися, що характер людини визначається не одною, а двома "функціями". Коли, наприклад, ми кажемо "логічний тип", то не знаємо, який саме логічний: той, що із сенсорикою, чи той, що з інтуїцією. Вони дуже сильно розрізняються. Той, що із сенсорикою - практична, діяльна людина. Другий - більш стратег, ніж тактик, схильний до теорій, філософствування, побудов того, що називають повітряними замками. Вони відрізняються у всій повсякденності, у всіх дрібницях. Перший завжди охайний, знає, що красиво, що ні, завжди зібраний. Другий - неуважний, намагається як може бути охайним та зосередженим, але це йому далеко не завжди вдається.

Юнгівські терміни екстравертований-інтровертований ми замінили на поширені сьогодні екстраверт-інтроверт, хоча вважаємо, що ще більш підходящими були б екстратим-інтратим, зроблені за аналогією з кречмеровськими термінами шизотим-циклотим, тому що після роботи Айзенка, через тексти якого поширилася тенденція кожну компанійську людину називати екстравертом, а кожну замкнуту - інтровертом, ці терміни стали двозначними.

До змісту