Аушра Аугустинавічюте

Дуальна природа людини

В. Логіка - етика

Логічні типи ІМ відрізняються від етичних своїм ставленням до світу та інших людей.

Сила етичних проявляється у відношенні до людей, сила логічних - у відношенні до об'єктивного світу. Етичні не впевнені, що вони можуть зробити щось об'єктивно-цінне, логічні не знають, що вони собою являють в очах інших людей, які права на них мають.

Логічний намагається все зробити сам. Свою потрібність іншим людям він доводить своїми справами: дивіться на те, що я зробив, оцінюйте та приймайте по заслугах. Етичний відчуває свою потрібність іншим людям, уміє налагоджувати з ними взаємини, маніпулювати їхніми почуттями або емоціями, не сумнівається у своїх правах на них. І постійно невпевнений у своїх силах та здібностях, довго, з муками та пасивно їх обдумує, коли залишається на самоті.

Зазвичай логічні типи сприймаються як більш самостійні. Але це лише здається, оскільки у взаєминах з людьми така самостійність притаманна лише етичним. Самостійність логічних проявляється при вирішенні проблем та задач об'єктивного світу, самостійність етичних - при вирішенні проблем людських взаємин та регулюванні їхнього емоційного життя. Усі намагання логічних бути позитивними, сильними, гарними людьми ґрунтується на бажанні догодити етичним, заробити визнання. Логічні часто дивуються несамостійності етичних, коли треба розв'язувати об'єктивні задачі, а етичні тому, як перші не вміють користуватися людьми, не розуміють свого впливу на них.

Дуже важливою відмінністю логічних від етичних є те, що логічні зазвичай доводять сою правоту, а етичні вмовляють, їм не важко попросити. Логічні ані умовляти, ані просити не вміють, а на умовляння інших часто піддаються легше. Обіцянкам логічних можна вірити більше, ніж обіцянкам етичних. Тому що перші за будь-яку ціну намагаються дотримувати свого слова, а якщо чогось не можуть, то говорять про це заздалегідь, щоб не "обманути людину". Етичному не так важливо не обманути людину, як не зіпсувати з нею стосунки, тому він часто обіцяє не те, що він може виконати, а те, чого від нього очікують інші як від "гарної людини". Він не відчуває себе брехуном, а лише обережним дипломатом.

Оцінюючи вчинки інших людей, логічні більше користуються критеріями: логічно-нелогічно, правильно-неправильно, розумно-нерозумно, раціонально-нераціонально. Добре те, що розумно, розумне не може бути поганим. Етичні: добре-погано, треба-не треба людям або окремій людині, гуманно-негуманно, чесно-нечесно.

Етичний вміє піклуватися про людей, про себе та своїх близьких, робити їм приємне. Але по-справжньому вони піклуються лише про тих, кого вважають "своїм". Уміє за них попросити і таким чином перекладає цю роботу на сторонніх людей. Тому близькі їх цінують та люблять, пробачають їм усі гріхи. Логічний, в кращому випадку, якщо він сенсорний, уміє отримати те, що йому належить "по праву". Для етичних існують не права однієї людини серед інших людей, а те, що реально можна "вибити", отримати, на що можна схилити, "уломати" інших людей будь-якими умовляннями, проханнями та емоціями. Найкращий проштовхувач - етичний, звісно, якщо він сенсорний.

Етичний маніпулює почуттями та емоціями інших людей, тому правда і неправда мають для нього відносний сенс. Часто правдою стає те, що робить людям приємне, підкупає їх, а його самого підвищує, тобто теж робить приємним. Бути приємним та коханим - те, чого віртуозно домагається кожен етичний. Він уміє створювати гарне враження, уміє звітувати про зроблене, писати звіти, при тому похвалити всіх, і, в першу чергу, себе. Чудово почувається у будь-якій компанії. Логічний при звітуванні схильний говорити про те, що ще не зроблене, про свої та чужі недоліки, тому намагається розібратися у реальній ситуації, побачити й показати реальний стан речей або перспективи.

Слід зауважити, що етика всіх логічних - нормативна, вони суворо дотримуються всіх установлених іншими етичних норм і ніякої творчості в цьому собі не дозволяють. У виконанні цих норм прагнуть досконалості і ніколи не впевнені, що досягли її. Тому в цьому прагненні часто розчаровуються. Етика всіх етичних більш-менш творча, вона враховують не стільки нормативи, скільки конкретну ситуацію. Етично те, що покращує ситуацію етичного, робить його привабливішим, необхіднішим, сильнішим серед інших людей.

Те ж саме можна сказати і про логіку. Логіка всіх етичних нормативна. Вони суворо дотримуються всіх логічних нормативів, їм дуже важливо, що є науковим чи хоча б загальноприйнятим, тому що ані нових логічних зв'язків, ані нових методів дії вони не відкривають і не винаходять. У своїх вчинках та логічних роздумах вони дуже обережні та ніколи не впевнені в їх досконалості. З тієї ж причини коло їх логічних інтересів широке, вони начитані більше ніж логічні, бувають гарними оповідачами різних наукових істин. Логічні зазвичай відрізняються начитаністю художньої літератури, яка дає можливість познати етичні норми.

Етичні відрізняються тонкістю почуттів та емоцій, хоча вони і не чутливіші логічних, рівно як логічні не інтелектуальніші за етичних. Суттєва різниця між ними є в тому, що етичні бачать та розуміють не тільки свої, а й чужі почуття та емоції. За порівняно неконкретними вчинками, випадковими словами, мімікою, етичний бачить складний світ почуттів іншої людини. І це краще, ніж їх бачить сам логічний, для якого власні почуття - слабо зрозуміла загадка і треба, щоб знайшовся хтось інший, хто її розгадає. Етичні типи всі вчинки й почуття інших людей наче вимірюють своїми власними. Любов - сфера етичного мислення. Його задача та його талант. Основний талант логічного - оцінювати логіку інших. Тільки вони правильно оцінюють розум та логічність етичного та йому самому пояснюють. Вони можуть оцінити діяльність іншого так само як і етичні - доброту людини, глибину його переживань. Сам етичний не може оцінити кількість своєї праці, він може потонути у будь-якій справі, в тому числі і у домашньому господарстві, ніколи не впевнений, чи має вже моральне право на відпочинок, чи ні. Тому взаємна дружба індивідів з логічним та етичним мислення (хоч би й не в кожному сполученні) збагачує обох, збільшує їхню задоволеність собою. Етичний поруч із логічним не сумнівається в логіці своїх вчинків, логічний - що всі його вчинки є вчинками гарної людини. Це й є продовження однієї людини в іншій.

За даними нашого дослідження, логічний тип більш поширений серед чоловіків, етичний серед жінок. Але етичні більше намагаються бути такими, як треба, як прийнято. Тому часто підкреслено мужніми, в доброму сенсі цього слова, бувають чоловіки з етичним типом мислення. Найжіночі жінки теж з етичним мисленням. Логічний тип виділяється відсутністю будь-яких показних елементів. Тому чоловіки часто здаються "ніякими", а жінки, якщо вони тільки не інтроверти, порівняно "чоловікоподібні". Логічне мислення заважає бігати за непостійною модою та робити багато нераціональних, не маючих практичного значення дрібниць, короткочасні зачіски, манікюр, черевики на незручних підборах, оскільки дає можливість оцінити свої зусилля й витрати енергії.

Як ми вже казали, люди з логічним мисленням не вміють говорити про свої почуття, уникають цього. Почуття примушує їх діяти на користь коханого об'єкта, а не говорити про нього. Якщо у стосунках з коханим вони не бувають досить ласкавими, роблять помилки, то тільки тому, що не знайомі з іншими моделями поведінки. Такому чоловікові легше спитати: "Чи підеш за мене?", ніж сказати "Кохаю". Почуття індивіда з логічним мисленням ніжні, їх легко злякати. Для того, щоб вони зміцніли, потрібен час та активні почуття партнера. Дуже схожим чином поводять себе дівчата з логічним типом ІМ.

Почуття логічного типу більш стійки, тому що треба більше часу для прийняття рішення, поки почуття перевіряються логічними міркуваннями. Більше часу треба для відміни прийнятого рішення. Тому логічний, який надумав зв'язати з кимось свою долю, схильний триматися свого рішення більш стійко.

Етичний кохає свідомо, кохає тому, що хоче кохати. Кохання - свідома творчість приємних емоцій собі та іншому. Якщо іншим головне, чи кохають їх, то цим - чи кохають вони: "Не любиш, але ж я люблю тебе..." Ця експансія найчастіше вдала, оскільки направляється на людей, які - як передбачається заздалегідь - мають здатися. Якщо об'єкт уваги не здається, про нього найсерйознішим чином говорять, що він виявився негідний кохання і тому хай винить себе. Хто не відповів на почуття - невдячний, нерозумний або вважає, що йому треба більше уваги, ніж йому приділяли. Це значить, що він хоче надто багато, хоче більше, ніж заслужив. Життя цих людей часто складне тільки тому, що об'єктів кохання з'являється надто багато, невідомо, коли зупинитися, що кохання ніби й є, а справжньої опори в іншій людині немає. Що через незрозумілі причини стомлює дивне відчуття стурбованості, яке вимагає міняти партнерів, і що в жодному з них немає того, що зробило б їх об'єктом постійного кохання та нарешті б дало спокій.

Для людини з етичним типом ІМ кохання - одне з найважливіших питань у світі. Але йому потрібен партнер із логічним типом ІМ, який не демонструє своїх почуттів, але в них, в цих почуттях, стійкий. Його приваблюють спокій та логіка логічного. Якщо дівчина з етичним мисленням деякий час дружила з дуже розумним, на її думку, хлопцем, то всіх своїх друзів вона буде порівнювати з ним. І поки не знайде такого, який здаватиметься їй більш розумним, відчуватиме себе невдахою та нещасливою. Те ж саме можна сказати й про юнака з логічним мисленням.

Етичний тип не боїться будь-яких почуттів. Як любові, так і ненависті. Любить те, що є добрим, але з не меншою силою ненавидить зло, те, що викликає неприємні емоції. І не приховує цього. Він хоче любити, навіть коли його почуття недоречні. Він може одне почуття поміняти на інше: на позитивне почуття до іншого об'єкту або негативне до того ж самого, але не відмовлятися від свого почуття. Коли переконуєшся, що коханий є "поганим", "негідним", "зрадником", тобто, хоча нічого нового по суті не відбулося, але якась крапля переповнила чашу його терпіння, позитивне почуття перетворюється на негативне, кохання на ненависть. Якщо партнер гадає, що послуги й поступки етичного нескінченні, що самозречення - частина його характеру, то він помиляється та копає сам собі яму. Не вміючи вимірювати свою доброчинність, етичний врешті решт все одно прозріває. Тобто настає момент, коли він не може більше приховувати від себе "вдячності" партнера, який не цінить його послуг, і починає гніватися.

До змісту