Інтертипні відносини активації

Ці відносини - найлегші, спілкування зав'язується майже одразу. Жодних складнощів у спілкуванні не виникає, що спочатку приємно дивує. Партнери ніби "розігрівають" один одного, заохочують активність один одного. Таке спілкування дуже притягує. Контакт тут встановлюється швидше, ніж із дуалом. Однак з часом настає "перегрів", з'являється втома від партнера, що постійно вас активізує. В цьому випадку від нього треба віддалитися. Через деякий час знову хочеться зазнати дії активації. Відносини можуть набути характер пульсації. Проте така приємність та легкість у спілкуванні, яку дуже цінуєш на відпочинку, змінюється проблемами, коли партнери беруться за сумісні повсякденні справи.

Неприємно зачіпає те, що партнери починають давати один одному поради по слабких функціях, замість того, щоб взяти ці проблеми на себе. Проте таких словесних настанов не можна заперечувати. Погано лише те, що як би ви не мучили свої слабкі якості, розвинути їх в собі так, як вам хотілося б, все одно не вийде. Інша складність полягає в тому, що інформацію один одного активатори передають зовсім не в тій формі, в якій її хотілося б почути. Одному вона здається розпливчатою, нечіткою, а іншому навпаки, надто грубою, приземленою, неглибокою. Це пояснюється тим, що в активаційній парі одна людина завжди раціональна, а друга - ірраціональна. Проте сам зміст інформації один про одного влаштовує. Активаційні відносини погано підходять для буднів, оскільки не забезпечують оптимальної життєдіяльності. Їх призначення - спілкування на свята чи просто у вільний час, коли треба відпочивати, а не працювати. Дві дуальні діади, зустрічаючись один з одним, завдяки відносинам активації, відчувають приємне збудження та піднесеність, створюється "святкова" атмосфера. Надто затісний та довгий контакт виснажує активаторів. Робити одну справу разом важко через ненадійність, непередбачуваність партнера. Кожен чинить так, як йому хочеться, абсолютно не рахуючись з партнером. Один на одного фактично ніколи не можна покластися повною мірою. Термін "активація" певною мірою підходить для двох інтровертів, які дійсно стають разом більш активними, відкритими. Для двох екстравертів вона діє ніби навпаки: заспокоює, охолоджує, інтровертує цю пару.

Гуленко В.В., Молодцов О.В. - Введення в соціоніку.

Відносини активації - симетричні відносини. Партнери мають спільні аспекти у ціннісних блоках (ЕГО та СУПЕРІД), через що їм комфортно взаємодіяти. Перші функції одного партнера співпадають с першими функціями другого, через що партнери дають один одному захист, взаємну підтримку, цікаву інформацію. Перша (головна функція) одного партнера припадає на шосту, активаційну функцію другого партнера. Це спричиняє майже миттєву активність у присутності активатора, але й швидке перенавантаження, і, як результат, - втому від довготривалого спілкування. Обмежувальна функція (функція, що вмикається для регуляції надмірної інформації за її аспектом) одного партнера припадає на больову другого, це означає, що в певні моменти партнери можуть ранити один одного. Розбіжності є і в тому, що один завжди раціонал, а другий - ірраціонал, тож у партнерів не співпадають ритм сприйняття інформації та прийняття у відповідності до неї рішень та дій. Партнерам треба періодично відпочивати один від одного.

Відносини активації в парах:

Дон Кіхот - Гюго

Робесп'єр - Дюма

Гамлет - Жуков

Єсенін - Максим Горький

Джек Лондон - Наполеон

Бальзак - Драйзер

Гекслі - Штірліц

Достоєвський - Габен

Дивіться також: Таблиці інтертипних відносин.