Аушра Аугустинавічюте

Дуальна природа людини

До змісту

Після всього вищесказаного можна перейти до основної задачі цієї роботи - до розгляду конкретної поведінки різних типів ІМ у період пошуку партнерів для шлюбу. Для цього 16 типів ІМ розподілені на 4 четвірки, що утворені з двох родинних, тобто певною мірою схожих своєю поведінкою діад.

А. Логічні екстраверти та етичні інтроверти

Перша діада:

логіко-сенсорний екстраверт
етико-інтуїтивний інтроверт

Найголовніше, що має та цінує в собі логіко-сенсорний екстраверт (Штірліц), - логіка, уміння розумно та логічно діяти. Це єдина якість, якою він повністю задоволений і якій повністю довіряє. Не важливо, чи дуже він розумний, чині, але якщо всі, хто його оточують, сумніваються в його логіці, це його не хвилює. Через розвинену екстравертну сенсорику дуже чутливий до естетики навколишнього простору, гедоніст. Цікаво, що найактивнішу увагу звертає не на інтелект інших, який, за його уявою, є постійна, незмінна та незалежна від самої людини константа, а на вміння раціонально діяти та на зовнішність людини. Не так важливо, наскільки партнер розумний, як важлива його елегантність та фізична форма, оскільки вона залежить від доброї волі людини. Надлишкова вага - неохайність, навіть виклик суспільному смаку. Це взагалі одне з найнепристойніших явищ. Влучно відрізняє гарні речі від негарних, але гарні та незручні або некорисні речі для його раціонального розуму не існують. Одягається добре, елегантно, але пишно не вбирається. одяг носить довго, і він постійно дивує своєю свіжістю, ніби час на нього не діє. Сам незручного взуття не взує, оскільки живе для себе, а не для прикрашання світу. Але всі інші мають одягатися лише дуже красиво - задля його естетичного задоволення.

Його фізичне бажання до протилежної статі цілком свідоме і він не боїться його. Гірше тим, у кого бажання немає, і це їм треба ховатися, а не йому. З почуттями важче. Відчуває потребу у любові, хоче кохати та бути коханим, але робити поему з кохання не вміє. Намагається привабити дівчину послугами, подарунками, але не гарними словами про почуття. Це його мучить, здається важким та не маючим сенсу. У почуттях він пасивна і тому легко вразлива сторона. Швидко покохати не може, боїться обманутися та прийняти бажане за дійсне. Якщо кохання суперечить логіці, відкидає його. Це один з тих типів, які вважаються мужніми.

У людей з розвиненими відчуттями недорозвинена інтуїція, тому вони старанно уникають випадковостей, хочуть повної ясності та упевненості. Не можуть кохати людину, у якій сумніваються, якій не довіряють, разом із якою з'являються проблеми. Не можуть любити навіть тих, хто надто самостійний і не потребує постійної допомоги та опіки. А також і тих, хто не показує певної піддатливої турботи. У почуттях не відчуває права на ризик. Можуть фізично хотіти тих, хто їх не хоче, але не можуть кохати тих, хто їх не кохає. Потрібен партнер із глибокими інтровертними почуттями та майже непомітними врівноваженими емоціями, тобто людина, суть внутрішнього світу якої складається в умінні почуття інших вимірювати власними почуттями. Логічному екстраверту виключно важлива позитивна та дуже тактовна емоційна оцінка всіх його вчинків, турбот, зусиль. Життя легке й зрозуміле, коли він не псує настрій партнера, коли він його тішить.

Принцеса його мрій сама ініціативи не проявляє, чекає, поки її помітять. (Але ініціатива знайомства з новою людиною у руках етичного.) Але коли їй починають приділяти увагу, тримається дуже тактовно і не демонструє своїх негативних установок, навіть жартома. Таких жартів тут не розуміють, сприймають як негативну емоційну оцінку особистості та йдуть. Манірність не спокушає та не приваблює.

За партнера відчувають відповідальність. Оберігаючи його інтереси від справжніх та надуманих супротивників, бувають більш агресивними, ніж тоді, коли оберігають свої. Піклуються про партнера і тоді, коли дають йому вказівки та регламентують його діяльність. Із задоволенням роблять все те, чого партнер не може, якщо дійсно не може, а хоче. Точніше, намагаються подолати ті перешкоди, які заважають партнеру продуктивно діяти. Дуже не люблять, коли партнер підпадає під чийсь вплив та прислухаються до порад інших.

Оскільки має розвинений та навіть придирливий смак (у поведінці, що продиктована другим, а не першим елементом, людина завжди більш придирлива), схиляються диктувати партнеру своє поняття краси. Завжди впевнений, що знає, що красиво, а що ні, коли пасує, а коли ні. І не так вже важливо, чи подобається це іншим людям і чи вважає суспільство це гарним та модним, чи ні. Йому значно важче жити поруч із людиною, що має власний смак, ніж поруч із тим, за кого доводиться вирішувати всі естетичні питання, який піддається його волі, прислухається до його вказівок.

Йому найбільш підходять почуття етико-інтуїтивного інтроверта (Достоєвського). Це носій тихого внутрішнього, для сторонніх непомітного моря почуттів. Світ його почуттів настільки тонкий та багатий, самовпевнений та самодостатній, що не потрібні словесні докази любові. Він без слів бачить, хто кого скільки любить, хто кому потрібен, а кому не потрібен. Цінна якість цього типу - вміння пристосуватися до емоцій іншої людини, співболіти іншій людині, зняти емоційну напругу, заспокоїти. Це постійно у когось закохані, до когось у глибині душі прихильні люди, хоча частіше вони складають враження холодних, замкнених в собі або навіть нечутливих. Їх закоханість, як закоханість кожного інтуїтивного, - платонічна, безтілесна.

Так само як логічному екстраверту потрібно, щоб його хтось любив, а інакше він любити не вміє, так етичному інтроверту треба чиєсь фізичне бажання. Сам він бажати не насмілюється, своїм власним бажанням незадоволений, намагається його придушити, не піддатися його впливу. Сміливість приходить нескоро, разом із вірою в кохану людину та упевненістю в тому, що бажання не здаватиметься смішним, не принизить його в очах іншого.

Етичний інтроверт шукає приємних емоцій. Ними забезпечують розумність, логіка, діяльність, уміння захистити, вимогливість партнера. Ніяких інших доказів кохання та розмов про кохання не треба. Треба, щоб партнер своєю поведінкою давав йому ці приємні емоції: не запізнювався на побачення, виконував свої обіцянки, був чемним, турботливим. Очікування, яке ніколи не обманюється і під час якого можна скільки завгодно мріяти, є одним із найбільших задоволень для цього типу ІМ.

Така дівчина, як і чоловік, хоче жити згідно смакам та бажанням іншого не тому, що не має свого, а тому, що бажає повної гармонії взаємин, повного злиття волі. тому, з одного боку, є схильність повністю підкоритися, з іншого, не менш гаряче бажання, щоб смаки обох співпадали. Дівчина хоче знати, що йому подобається і хоче до цього пристосуватися. Але біда тому чоловікові, у якого характер не логічного екстраверта і який лише тому не може до неї пристосуватися, бо не може виконати її основної вимоги: завжди й скрізь мати свою думку. Біда чоловікові, який, хоч і розумний, але свою думку викладає у формі роздумів, а не у формі категоричних формулювань. Поруч із ним етико-інтуїтивний інтроверт постійно незадоволений та нещасливий.

Можна сказати, що цій дівчині не вистачає характеру, що вона неприпустимо поступлива, що кожна інтелігентна людина повинна мати свою думку та смак. Але коли в одному шлюбі зустрічаються двоє зі своїм смаком (хоча без нього теж погано), наприклад, етико-сенсорний інтроверт і логіко-сенсорний екстраверт, найчастіше виходять не два самостійних смаки, а боротьба між двома незалежними один від одного егоїзмами.

Друга діада:

логіко-інтуїтивний екстраверт
етико-сенсорний інтроверт

Сильна сторона логіко-інтуїтивного екстраверта (Дж.Лондон, ) теж логіка. Через розвинене абстрактне мислення він неуважний до зовнішності партнера, приділяє їй мало уваги. Часто навіть більше - партнер із надто добрими фізичними даними заважає. Йому потрібен не той, хто найгарніший для нього, а скоріше навпаки, той, для кого він сам найгарніший. Адже через свою неуважність до людей, він не розбирається в тому, як його бачать інші, завжди невпевнений у своїй зовнішності та трохи хвилюється через свою надуману некрасивість. Для інтуїтивних типів ІМ визнання їх фізичного "я" є дуже важливим, тому й потрібен партнер із розвиненим естетичним почуттям, смаку якого можна довіряти. Їм треба відчувати - я йому подобаюсь незважаючи на те, що смак у нього розвинений, придирливий, я йому подобаюсь, незважаючи на те, що у відношення до інших людей він дуже критичний, що більшість із них для нього негарні. Я йому подобаюсь не тому, що йому байдуже, який я є, а тому, я такий, який є.

Етичні почуття  почуття та емоції недорозвинені, як і у кожного логічного. Постійно кохати може лише того, чиїх свідомих почуттів і свідомого фізичного бажання вистачає на двох. У побуті неуважний, повністю довіряє смаку партнера, дозволяє йому собою командувати.

В якості партнера йому найбільше підходить етико-сенсорний інтроверт (Бріджит Бардо). Це теж творець глибоких етичних почуттів та кохання. Але оскільки має дуже розвинену сенсорику, він є дуже самостійною особистістю, що монополізує у своїх руках обидві частини еротики. Своїх емоцій не демонструє, тому здається холодним, а через свій пронизливий погляд, за допомогою якого він чудово розбирається у навколишньому світі, навіть злим. На співрозмовника не дивиться ніби задля того, щоб не спопелити його своїм недовірливим пронизуючим поглядом.

Другий елемент більш творчій, ніж перший. Тому всі його прояви більше тішать та здаються більш цінними самому індивіду. Тому в естетиці він дуже вибагливий (), категоричний та часто неприємний. Усі люблять порядок. Декому він потрібен більше, декому менше, але всім більш приємно, коли він є. Індивіди з сенсорикою на місці другого елемента часто найменше відхилення від прийнятого порядку помічають гіпертрофовано гостро. Можливо тому їх погляд багатьом здається неприємним, колючим, злобним. Із хатнього порядку, особливо, якщо в оточенні немає психічно доповнюючого партнера, робиться ідол, не рахуючись ані з витратами часу, ані з витратами енергії. Для них дуже важливий їх власний смак на мистецтво, одяг, інтер'єр, тобто на все, що дає чи може дати приємні відчуття. З ними легко лише тим, у кого немає власної "естетичної сенсорної програми". Тільки інтуїтивний може спокійно пристосуватися й навіть бути задоволеним, коли інший забезпечує його програмою, що не тільки полегшує, спрощує, але й збагачує життя.

Етико-сенсорний інтроверт не думає про майбутнє, а живе лише сьогоденням і не любить очікувати. Що можна зробити сьогодні, не відкладай на завтра. А сьогодні можна зробити те, що йому от тепер спало на думку. Цей тип нестійкий та впертий, тому так вдало дружить із логіко-інтуїтивним екстравертом, який живе не теперішнім днем, а тим, що було і що буде, і не звертає уваги на сьогодні. Любить він теж не словами, а справами, тільки, на відміну від логіко-сенсорного екстраверта не схильний ці "справи" придумувати сам та із задоволенням в усій повсякденній конкретиці піддається волі партнера. У будь-який час кидає одне та починає інше, якщо партнеру цього захочеться.

Студентка Алва - етико-сенсорний інтроверт - пише про чоловіка своєї мрії: "Він модний, але обов'язково ошатний і, безперечно, стрункий. Дуже чемний, м'який у спілкуванні, уважний до мене та інших. Не заздрить, не бреше, не егоїст. З усіх питань має свою думку. Разом зі мною ходить в кіно та на виставки мистецтва, на концерти. Любить довгі прогулянки та подорожі, туристичні мандрівки. Багато говорить, розповідає все, що спадає на думку. Вдома мій помічнк". З опису ми впізнаємо образ логіко-інтуїтивного екстраверта. Він як ніхто любить розповідати, обговорювати прочитане та побачене. Тільки він зміг би слухняно виконувати й всі інші побажання Алви.

До змісту