|
|
| Поделиться: |
|
| |||
| |||
|
|
Аушра Аугустинавічюте Б. Етичні екстраверти та логічні інтровертиПерша діада:
Емоції етичних екстравертів сильні, колоритні, показні, з великою експресією. Емоцій не соромляться і не приховують. Глибина та різноманіття переживань - найцінніше, що находять в собі, за що цінують інших людей. Форми прояву емоцій намагаються удосконалювати. Звідси особливо сильний потяг до поезії, музики. Легко говорять не тільки про емоції, які викликає коханий, але й про будь-які інші: страхи, ненависть тощо. Про те, що дивує, захоплює, обурює. Емоції керуються, спрямовуються, контролюються свідомістю. Настрій - це те, що вони самі творять, а не те, що з ними відбувається без їх свідомого бажання. Емоції досить часто - основна складова їхнього життя, його суть та разом із тим і прикраса, а не плутанина, як це часто буває з людьми, що мають логічне мислення. Вони, як правило, дуже приємні співрозмовники, уважні слухачі - вміють розуміти, захоплюватися, схвалювати, співчувати іншим. Тим самим заохочують людей на відвертість, допомагають розібратися у своїх емоціях. За допомогою уміння схвалювати, своїй ентузіазм передають іншим, піднімають їх настрій, надихають до дії. Емоції цих людей так сильно контролюються свідомістю, вони так впевнені у їх правомірності, що емоції, викликані об'єктом кохання, їх не непокоять і не обмежують. Дивним та незрозумілим здається лише той, хто ніким не захоплюється, хто не приходить у захват та переживання. Часто вважають, що своїх емоцій не приховують упевнені в собі люди, тобто люди з високим почуттям власної гідності. Безумовно, це пов'язано із повагою до себе, але люди, які поважають свої емоції, далеко не завжди довіряють іншим проявам своєї особистості: розуму, волі, здібностям. Тут нам важливо лише одне: почуття правомірності своїх емоцій. І те, що не дуже впевнений в собі етичний екстраверт своїх емоцій не соромиться. Добре вихований етичний екстраверт бачить необхідність приховати частину негативних почуттів: обурення, огиду тощо. Але не показати захват, не збільшити задоволення іншої людини причин немає. Етичний інтроверт, про якого говорилося раніше, намагається зрозуміти іншого та отримати приємні емоції. Екстраверт не стільки шукає для себе, скільки намагається дати іншим. Даючи радість іншим, радіє сам. Сенс життя - забезпечувати людей позитивними емоціями, заохочувати їх діяльність, надавати сміливості, надихати, а за необхідності й призупинити чи направити іншим шляхом. Тому ці два етичних типи - інтроверт та екстраверт - один одного не розуміють, підозрюючи в егоїзмі та фальші. Етико-сенсорний екстраверт (Гюго) має розвинену сенсорику, тому помічає не тільки духовні, але й фізичні якості партнера. Йому потрібні не тільки психічні й інтелектуальні дані партнера, але й уміння зацікавити своєю зовнішністю, фізичною виправкою, елегантністю. Естетичний смак розвинений. Не терпить безладу та неохайності. До смаку інших пристосовуватися не хоче. Логічний інтроверт, який його цікавить, здається закритим, загадковим, для інших малозрозумілим і тому виключно привабливим. Яскраві емоції етичного екстраверта, його уміння радіти всьому доброму та гарному підіймає життєвий тонус логічного інтроверта. Логічний інтроверт не беземоційний, але він завжди невпевнений, чи доречні його емоції. Етичний екстраверт - якраз той, хто вміло виражає те, що накопичилося в душі. Тому його й цінують. Як партнер етико сенсорному екстраверту підходить логіко-інтуїтивний інтроверт (Робесп'єр), який є досить поступливим, охоче пристосовується до партнера, схвалює його смак, відповідає на його еротичну ініціативу. Логіко-інтуїтивний інтроверт і в своїх почуттях, і в своєму фізичному бажанні може признатися лише після того, як в очах партнера - коханої людини - недвозначно буде видно не тільки емоції, але й бажання.
Його найсильніша риса - логічне мислення. Екстравертна інтуїція, що спонукає його до суспільної діяльності, є другою, творчою, стороною, яка, проте, вимагає визнання. Тому для задоволення своєю діяльністю треба визнання партнера. Без нього відчуває себе розгубленим. Тому його функціонування як особистості залежить від інтелекту партнера, його чуйності та вміння схвалювати. Час від часу він навіть може перевіряти емоції партнера незрозумілими витівками. Якщо партнер відреагував так як треба, отже, є контакт, усе добре. Осуд його неправильних вчинків необхідний як компас, що орієнтує його у питаннях суспільної думки. Крім того, поки партнер цікавиться його діяльністю, він цікавиться і його особистістю. Тому й треба переконатися, що йому все ще не подобаються його дурні вчинки. Отже помічає, піклується, проявляє увагу. Стосунки з сексуальним партнером складні. Ані об'єкта бажання, ані, тим більше, об'єкта почуттів, своїй волі не підкоряє. Можна сказати, що він кохає того, хто кохає сам та вміє бути впевненим, що є коханим. Екстравертні емоції - основа двох людей, завдяки яким емоційно більш активний екстраверт дає значно більш пасивному та менш сміливому у своїх започаткуваннях логічному інтроверту впевненості в собі та у своїй діяльності, дає основу, активізує. Цей вплив однієї людини на іншу нагадує диво, значущість якого залежить від рівня інтелекту обох. Друга діада:
Емоції етико-інтуїтивного екстраверта (Гамлета) теж добре проявляються та всім виразно видні, але вони ніби абстрактні. Він може говорити про свої почуття та переживання, але його почуття платонічні, він не насмілюється бажати навіть дуже кохану людину. Певне значення має і незадовільне сексуальне виховання. Але це виховання лише додатково ускладнює їх життя. Доброзичливі до кожного, хто проявив до них добре почуття, але треба багато часту та наполегливої уваги партнера, щоб почуття з'єдналося з фізичним бажанням. Це бажання, як і у всіх інтуїтивних, має своєрідний "заочний" характер. Це означає, що об'єкт цілком свідомо бажають лише за його відсутності. Коли коханий перед очима, фізичне бажання здається чимось химерним та фантастичним. Якщо партнер через психічну несумісність недостатньо їх розуміє, навіть і в шлюбі уникає сексуальних стосунків. Свої почуття до партнера виражає не через конкретну турботу про нього, а лише драматичними розповідями та попередженнями про небезпеку, на яку той може наразитися. Цікаво, що етико-інтуїтивному екстраверту притаманна своєрідна зарозуміла манера триматися. Зі сторони здається, що він чомусь надто заноситься, щось із себе удає. Ця "зарозумілість" дуже приваблива для у своїй діяльності практичному, але закритому у своїх стосунках з людьми логіко-сенсорного інтроверта (Шукшин). Воно надає йому своєрідного почуття упевненості та безпеки. Він вдячний за феєрверк емоцій, який підживлює його загнані у підпілля почуття. І за те, що етико-інтуїтивний екстраверт охоче пристосовується до практичної естетичної програмі партнера. Логіко-сенсорний інтроверт є естетом. Гостре сприйняття краси, бажання бачити її навколо себе, оцінювати, насолоджуватися. Він не такий гурман, як логіко-сенсорний екстраверт. Йому не так важливо, що він їсть та п'є. Світ бажає здивувати своєю власною елегантністю та особливою елегантністю партнера. А точніше - красивими об'єктами. Свого фізичного бажання логіко-сенсорний інтроверт не приховує, не соромиться, часто навіть складається враження, що воно навмисне демонструється. Його проникливий жадаючий погляд не пропускає непоміченим та не оціненим жодної особи протилежної статі і багатьом може бути неприємним. Цей погляд не стільки хвилює етико-інтуїтивного екстраверта, скільки переконує в тому, що його дійсно цінують та бажають. Пропонує руку, опираючись на повністю свідоме бажання та на почуття, які він сам важко усвідомлює. Про почуття партнера судить за зовнішніми проявами емоцій. Тому порівняно легко може помилитися і своє бажання бути коханим прийняти за почуття партнера. Відчуває це і тому буває недовірливий. Тож етико-інтуїтивний екстраверт зі своєю підкресленою зарозумілістю - саме те, що йому потрібно: маловірогідно, що він піде на близькість раніше, ніж зрозуміє, що почуття, що їх пов'язують - справжні. Логіко-інтуїтивний інтроверт в коханні ще більш залежний від партнера, ніж логіко-сенсорний інтроверт. Він не розбирається не тільки у почуттях, але й у фізичному бажанні іншого. Тому більш обережний, боїться бути смішним. Чоловіки можуть удавати антифеміністів, жінки, особливо, якщо цю установку закріплено вихованням, теж біль-менш відверто показують своє презирство до сексуальних питань. В цьому "антифемінізмі" є елемент демонстративності, за яким прихований пошук постійних та незмінних людських стосунків. Це не стільки ствердження "Усі жінки нікчемні", скільки питання "Чи може вона мене кохати постійно?"
|
© 2022-2024 Соціоніка.інфо Адміністратор
