Ці місця є улюбленим місцем відпочинку багатьох туристів. В народі Буцький каньйон називають „маленькою Швейцарією”...
На скелястих берегах річки Гірський Тікич розкинулось селище Буки, що виникло в першій половині XVI століття. Назва його походить від того, що тут колись росли букові дерева. Ліси належали польським магнатам Калиновським. Зараз Буки - селище міського типу з кількістю жителів біля 2 тисяч. Відомі Буки ще й тим, що саме тут, на річці Гірський Тікич, була збудована перша в Україні гідроелектростанція.
Кончно, они местами проигрывают житомирским и всяким западным, но все же.
Серед інших населених пунктів району селище Буки виділяється своїм неповторним, оригінальним і надзвичайно красивим ландшафтом. Селище розташоване неначе в горах, а в їх підніжжі протікає мальовнича річка Гірський Тікич. При цьому варто зазначити, що територія Маньківського району Черкаської області переважно рівнинна.
Тікич протікає по території п’яти сіл Маньківського району і скрізь він особливий, але в Буках, як кажуть в народі, природа відпочивала і створила Буцький каньйон, водоспад „Вир” та Радіонову скелю.
Відразу за мостом автодороги „Буки – Київ” бере свій початок дивовижний і неповторний водоспад „Вир”. Вода Гірського Тікича летить, шумить і вирує по скелястих виступах гранітних каменів. Це диво природи не залишилось непоміченим і ще в 1972 році даному об’єкту було присвоєно статус державної пам’ятки природи місцевого значення.
Відразу за водоспадом природа створила Буцький каньйон, розташований на 800 м нижче греблі колишньої Буцької ГЕС, що являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, висотою близько 30 метрів. Довжина каньйону біля 2, 5 км, ширина - 80 м. Площа, що підлягає природоохоронним заходам - 80 га.
З травня 1975 року цей об’єкт - державна комплексна пам’ятка природи місцевого значення.
