Для мене життя набуває сенсу, коли я кохаю. Тоді всі мої дії та й бездіяльність стають наповненими, виправданими. Особливо гостро це відчуваю, коли давно не закохана. Звичайно буває, коли люблю просто день, і людей в ньому, дерева, дітей і т.п. Але то настрій. Любов таки стан.
В глобальному розумінні сенс людського життя певно інший, якщо взагалі такий є, адже шукає його людина, тобто потрібен він саме людині - людський. А що потрібно людині? Щастя! Виходить: знайти сенс життя - стати щасливою (принаймні тоді необхідність у його пошуках сама відпаде ) Єдине що ми не знаємо, як досягти того щастя, ще й так щоб на усе життя. Через любов, гадаю, найлегше.
Любові нам усім)))!!!!
) Єдине що ми не знаємо, як досягти того щастя, ще й так щоб на усе життя. Через любов, гадаю, найлегше.