ЛФВЕ - Платон

1-а Логіка. Догматик

Особливість носія першої логіки - впевненість у своїй правоті. Якщо це людина розумна, то подібна впевненість, як правило, народжується не на порожньому місці: він спочатку збирає інформацію, а вже потім формує свою власну думку. Ось чому спроби оскаржити його думку дозволяють вважати сперечальників "людьми нерозумними", і щиро дивуватися, як можна не розуміти очевидні речі. Догматик любить поговорити на тему, що його цікавить, і послухати, що скажуть інші розумні люди, щоб у процесі обговорення сформувати свою думку, і не любить сперечатися тільки для того, щоб довести свою правоту. Він не любить довгих міркувань, припущень та інших риторичних прийомів, метою яких є підвести слухачів до прийняття його погляду. Також йому нецікаві чужі міркування, метою яких є довести хибність його власних суджень - адже він впевнений у їх правильності, тому спроби його переконати здаються йому дурними та смішними, а якщо опоненти поводяться надто активно, це може його дратувати. Догматика відрізняє здатність до точних і лаконічних формулювань, при цьому він не любить доводити їхню точність і нервує, якщо його намагаються змусити це зробити. Якщо ж Догматику доводиться визнавати помилковість своїх переконань, це може серйозно його засмутити, аж до депресії та відчуття "що життя не вдалося".

2-а Фізика. Трудівник

Царина матеріального світу - це та сфера, де Трудівник може проявити себе. Трудівник - твереза і практична людина, що міцно стоїть на ногах. Все своє життя Трудівник вдосконалює свої навички в різних прикладних сферах, відточує різні технології, підвищує кваліфікацію. Власник другої фізики здатний допомагати оточуючим у їх взаємодії з матеріальним світом заради власного задоволення. Трудівнику доставляє задоволення розбирати всі деталі, дрібниці, з яких складається життя, давати поради, брати активну участь у матеріальному житті близьких йому людей. У той самий час він не забуває і про свої власні потреби, вміючи отримувати фізичне задоволення та пристосовуватися до будь-яких умов, забезпечуючи і собі, і оточуючим його людям фізичний комфорт. Однак якщо поради Трудівника ігноруються або, ще гірше, критикуються оточуючими, це його ображає.

3 Воля. Міщанин

Свої бажання представники третьої волі усвідомлюють погано. Він може фантазувати на тему "чого б я хотів", але не зробить і кроку у виконанні хоча б одного свого бажання, а якщо йому вказати на це, дорікнувши тим самим у непослідовності, він може образитися. При цьому Міщанину властиво відчуття, що його власні бажання та його права ніким не враховуються. А оскільки чіткого визначення, що це за "права", і де знаходяться їхні межі, Міщанин не має, подібне протиріччя завдає йому безліч страждань. Коли у нього виникає почуття, що його в чомусь "утиснули", Міщанин здатний обурюватися та "домагатися справедливості". Або ж він буде мовчки страждати осторонь, якщо не впевнений, що має право обурюватися, або копатиметься у собі та переконувати себе, що це йому просто здалося. З цієї причини Міщанин потребує активного діалогу оточуючих у питаннях його прав і бажань. Йому необхідно, щоб вони демонстрували постійну готовність узгоджувати свої бажання з його бажаннями, і тим самим підштовхували його до усвідомлення цих бажань, надавали йому впевненості у тому, що він має на це право, у цьому випадку, він перестає настовбурчуватися і "вередувати" і виявляється, що по суті Міщанин - досить поступлива людина, здатна йти на компроміси.

4-а Емоція. Роззява

Для Роззяви свої власні емоції мають дуже мало значення. Він не впевнений ані в "правильності" своїх емоцій, ані в самому факті їх існування. Проте емоційні люди його приваблюють. Роззява здатний заражатися чужими емоціями: посміхатися, коли навкруги всі посміхаються, або сумувати, коли навколишні сумують. Водночас його можуть дратувати спроби "вдатися в його емоційний стан" та підлаштуватися під нього, для Роззяви це може здатися нещирістю. Носій четвертої емоції повністю залежний у своїх емоційних оцінках від думки оточуючих, особливо якщо ці оцінки добре поєднуються з його думкою за вищими функціями, згодом він напрацьовує готові шаблони таких думок з питань людських відносин, моральності, характеристикам тих чи інших творів мистецтва тощо, які він, втім, легко може змінити, оскільки самі по собі вони для нього не є важливими.