Я відверто не розумію що Гекслі має приваблювати у Габенах (при всій повазі до представників цього соціотипу)!
Я чоловік, мені 51 рік.
Через жлобство (небажання витрачати зайві гроші) я навчився самостійно ставити крани, та підключати пральні машини (там нема чого робити, насправді). Я можу впевнено замінити лампочку та навіть вимикач (вимикайте щиток!), сам чищу ланцюг велосипеда та замінюю зірки (хрен вам ТО, а не 500 гривень). Вмію готувати та консервувати (хочеш смачно їсти - бери справу в свої руки). Сам собі наприкручував плінтуси. В мене немає прибиральниць, кухарок, масажисток і я сам доглядаю за своїм акваріумом (200 л.)
Які само сенсорні потреби мені має закрити мій дуал, якщо я взагалі їх (потреби) не відчуваю (само час сказати, що я невірно протипований)? Я можу ходити в незручному взутті, бути мокрим від дощу і, навіть, голодним (хоча це вже таке собі)! Проте всі ці негаразди не руйнують мого життя, та не так що б псували настрій :-)
Чому, якісь міфічний Габен, який вчасно принесе мені плед (в мене власно є плед, до речі, і термобілизна є, і вікна я заклеїв) має бути вершиною моїх бажань та сподівань в стосунках?
В моєму житті були три Габени і, крім останнього випадку, я ніколи не відчував нічого чарівного.
Перший випадок - ми познайомились на зустрічі соціоніків в Пузатій хаті на Контрактовій площі. Напевно, через якесь вчарування можливою магією дуальності, ми навіть разом з'їздили у відпустку. Але, у цих стосунках, я ніколи не відчував емоційної підпитки, руху на зустріч, навіть секс був якимось механічним...
Другий випадок - сайт знайомств. Клінічний диван, мама кожного дня приходить готувати їсти, якщо дощитиме, то не зустрічаємось, незручне взуття - катастрофа. Сенсоріка зашкалює, я поважаю сильні функції, але цікаво чи дощ чи взуття стали б на заваді пристрасті... до неї, мабуть на щастя, не дійшло (зараз справді потрібно на першому побаченні тягнути дівчину у ліжко?)
Третій випадок - сайт знайомств. Гарна, розумна, політично активна, відповідальна, власний бізнес (self made man). Обережна, перше побачення несподівано пропонує провести з її друзями - вийшло цікаво та неординарно. У картинній галереї я мав необачність вказати на картину з видом Карпат та сказати, що мені їх не вистачає. Дівчина (на першому побаченні) запропонувала з'їздити разом (як з'ясувалось, вона там ніколи не була) - мрія або підстава (не підстава... і не мрія :-( )
Взяли тур, поїхали. Група в нашому купе, гарно проводимо час, розмовляємо, але ж місця мало і вона кладе мені ноги на коліна. Мені нема куди покласти руки і я кладу їх на її ноги... а це прямо приємно (я навіть погладив трошки)! - може це і є потреба в сенсориці? Ми потім ще всією групою ходили в чани і вона знову так робила і мені це дуже сподобалось. Тобто може в Гекслей не в комфорті потреба, а в тактильності? Ось тут мені і здалось, що я відчув магію дуальності, але:
Як чоловіки ухажують (я не зміг знайти переклад цього слова українською, який би мені сподобався - ChatGPT пропонує "залицятися", але, як на мене, це занадто агресивно, або "дбати" - а це вже більше схоже на догляд за хворим)? Я пропонував допомогти нести рюкзак, подавав руку на важких підйомах в горах, сплачував рахунки та намагався робити ситуативні подарунки.
В результаті, мене кілька разів звинуватили у вторгненні в особистій простір, а вираз обличчя обраниці при моєму намаганні надавати їй допомогу відвернув би навіть гвалтівника!
І тут моя матриця рветься, тому що або ти даєш пестити ноги, або від воріт поворіт.
Я розумію, що мій досвід зовсім не обов'язково описує всіх адекватних Габенів, але все ж таки але - що там взагалі має отримати Гекслі?
